Літній табір у Порембі-Вєлькій

Літній табір у Порембі-Вєлькій

«Після обіду нас покликали грати в теніс. Точніше, намагатися грати в теніс, бо саме влучити ракеткою по м’ячику виявилося складним завданням. На щастя, більшість групи має здоровий глузд і людську гідність, тож визнала теніс дурним видом спорту». — прочитайте повний звіт однієї з учасниць.

Цього року вперше табір було організовано в Будинку відпочинку дітей у Порембі-Вєлькій. Цей центр створив для нас ідеальні умови для тренувань і розвитку юних спортсменів. Розклад дня був простим: формальні комплекси перед сніданком, техніка та самооборона перед обідом, а перед вечерею — тренування з бою. Вільний час між прийомами їжі та тренуваннями ми використовували для інших занять, таких як теніс, бейсбол, бадмінтон, гра в «оселедця» та футбол.

Першого дня, після розселення по кімнатах, нас скликали до спільної кімнати. Тренери ознайомили нас із правилами та планом табору. Перед вечерею відбулося перше тренування з бою. Нас поділили на дві групи: старших і досвідченіших у боях та молодших, які лише починали свою пригоду з лайт-контактом. Тренери, дбаючи про те, щоб нам не було нудно, після вечері повели нас на поле, де ми намагалися грати в бейсбол. До MLB ми не потрапимо, але розвага була чудова.

 

Відповідно до розкладу дня, другий день ми розпочали з формальних комплексів. Після сніданку ми розділилися на дві групи. Католики пішли на онлайн-месу, а решта групи грала в бадмінтон. Об 11:30 настав час першого тренування з техніки та самооборони. Щоб уникнути зайвих мозолів від ударів ногами та качання по землі, ми тренувалися на траві. Після обіду нас покликали грати в теніс. Точніше, намагатися грати в теніс, бо саме влучити ракеткою по м’ячику виявилося складним завданням. На щастя, більшість групи має здоровий глузд і людську гідність, тож визнала теніс дурним видом спорту. Перед вечерею ми, як завжди, мали спаринги, а ввечері дивилися фільм.

 

Третій день проходив за планом. Найстарші учасники табору отримали бойове завдання. Від цього дня розминки проводили не тренери, а потенційні майбутні тренери. Єдиним відступом від рутини того дня був похід до магазину.

На четвертий день табору тренування формальних комплексів відбулося як завжди, однак решту плану дня порушив похід на Турбач. На вершину піднялися всі, але спустилися не всі. Після повернення до центру на заблукалих мандрівників чекали вечеря та фільм.

 

П’ятий день табору проходив за планом. Додатковими розвагами були похід до магазину та вечірній гриль. Очікуючи на їжу, молодші грали в бейсбол, а старші — в «оселедця».

Шостий день табору також не відзначався додатковими розвагами. Ми тренувалися, як щодня; єдиною зміною була розминка перед технікою. Її проводив не вимушений доброволець, а ми просто грали у волейбол і «гає».

Сьомого дня наш розклад змінився. О 7:30 замість формальних комплексів ми пішли на сніданок. Після їжі ми сіли в автобус і поїхали до басейну в Лімановій. Коли повернулися, надолужили тренування формальних комплексів. Через дощ ми не могли тренувати техніку на траві, тому перейшли до спортивної зали. На жаль, спаринги зникли з плану дня.

 

Після семи днів у всіх від втоми та перетренованості коліна вигиналися в інший бік, а стегна відмовлялися слухатися. Педагогічний колектив оголосив день перезавантаження. Восьмий день табору ми провели, граючи в дурний теніс, видираючись на скелелазну стінку та граючи в «оселедця».

Дев’ятого дня ми повернулися до стандартного режиму тренувань. На тренуванні з техніки ми, зокрема, відпрацьовували nomo yopa та практикували боротьбу в партері. Натомість на спарингах ми познайомилися з улюбленою технікою Bonus BGC — так званим «коловоротом» — і відбивали ноги один одному лоу-кіками.

 

Десятого дня частина з нас вирішила складати іспит. Тих, хто не почувався готовим, не міг або не хотів складати, катували тенісом. О 12:30 усі 14 екзаменованих дізналися, що отримали підвищення до омріяних ступенів. Після обіду замість тренування на нас чекало оголошення результатів конкурсу чистоти. Найбільша кімната в таборі виявилася також найчистішою, а як нагороду її мешканок повели на десерт. Після вечері ми сіли в автобус і повернулися до Кракова.